Опис: Остання гра — це «гра в кальмара». Один грає в нападі, інший в захисті; мета нападника — торкнутися кола на майданчику в формі кальмара, яке обороняє захисник. Гі Хун не пробачає вбивства Кан Се Бьок, тоді як Чо Сан У наполягає, що вона була марна. Гі Хун перемагає Чо Сан У, проте згадує про право завершити гру за рішенням більшості. Він пропонує обом відмовитися від нагороди і таким чином вижити. Однак, супротивник встромлює собі ножа в шию та гине, наостанок просячи Гі Хуна допомогти його рідним. Гі Хун зустрічається з організатором гри в масці, який розповідає, що створив її для розваги таких самих багатіїв, як він сам.
Гі Хуна викидають в рідному місті. Він впевнюється, що справді став багатим, але не наважується витратити гроші, зароблені на смертях людей. Вдома він виявляє, що його мати померла кілька днів тому. Також Гі Хун зустрічає матір Чо Сан У, якій вирішує не казати що сталося з її сином.
Також Гі Хун зустрічає матір Чо Сан У, якій вирішує не казати що сталося з її сином. Одного разу Гі Хун отримує запрошення від організатора гри, яким виявляється О Іль Нам, гравець 001. Він каже, що життя багатих і бідних однаково нікчемне, бо для всіх їх головне — це гроші. О Іль Нам вигадав гру, щоб дізнатись чи є ще на світі люди, для яких гроші — це не все. Цю гру він заснував на тих іграх, які пам'ятав з дитинства. Його здивувало, що Гі Хун не скористався нагородою. О Іль Нам пропонує останню гру — Гі Хун виграє, якщо хто-небудь допоможе бездомному за вікном. Не дочекавшись результату, О Іль Нам помирає, але до бездомного таки приходить допомога.

Гі Хун забирає брата Кан Се Бьок з дитячого будинку та дає частку грошей матері Чо Санґ-ви. Він планує поїхати в США, щоб бути там поряд з донькою. Якось він бачить у метро того самого чоловіка, що запросив його до гри. Він забирає візитівку у майбутнього учасника та телефонує за вказаним там номером. Гі Хун запитує хто тепер розпоряджається грою і, не отримавши відповіді, вирішує з'ясувати це самотужки.